toprunner: (AskingQuestion)
А скажіть-но, хлопчики, напередодні чергової російської інтервенції
ЯКБИ ВИ ЙШЛИ ДОБРОВОЛЬЦЕМ, ТО ЯКУ СТРУКТУРУ ВИ Б ОБРАЛИ:
[Poll #1966735]

Якщо свій - то який варіант.
Чому саме такий варіант Ви обрали?
toprunner: (The Coon)
...
Давайте на минуточку представим, что проихойдет в случае если украинская армия кинется я в лобовую атаку на Крым остаткам наших боеспособных войск, которые видели войну в составе миротворческих контингентов в Африке, Ираке и Боснии. Армия, чьи все боеспособные вертолеты которой сейчас находятся в составе миротворческих миссий в Африке, а боевые самолеты, способные полноценно воевать исчисляются единицами.

При этом им противостоит армия, которая 20 лет находится в состоянии войны? Армия, которая неделю назад провела учения на тему быстрой передислокации больших групп войск для предотвращения массированной террористической угрозы. На минуточку, в ней участвовали 220 тысяч человек более 400 боевых вертолетов, 150 самолетов, 1800 танков и 60 кораблей. Это больше, чем вся украинская армия вместе взятая. Это реалии, друзья. Мы все сегодня должны быть реалистами.

Иначе, я расскажу как закончится такая «война за Крым».

В первый день наши войска сомнут жиденький российский заслон на Перекопе. А в 20 км от него вглубь полуострова стоят основные силы русских. Они получат картинку как «озверевшие бандеровцы резали мирную самооборону Крыма», которую будут транслировать везде, а потом имея полное превосходство в воздухе разнесут в пух и прах нашу слабую армию. Наш лексикон обогатится термином «крымский котел».

Уничтожив наши боеспособные части, русские получат оголенный весь южный фланг куда кинут свои войска, предварительно сосредоточенные у границ в Краснодарской, Ростовской областях. Наша армия начнет откатываться к Одессе и на Запад. А тут в тыл последует еще два удара. Один из Приднестровья, куда уже перебросили 700 десантников, а второй из Брянской области на Киев.

Все это я видел в 2008 году в Грузии, где разгромив армию противника у Цхинвала, россияне бронированными колоннами гуляли по несчастной стране. Мы имеем один в один «осетинскую ловушку». Кстати, тогда Анлрей Илларионов также громко призывал Саакашвили атактовать Южную Осетию дня за два до войны.
...

(no subject)

Sunday, 2 March 2014 17:24
toprunner: (Lee)
Почитав як люди реагують на призначеннями головами ОДА Коломойського і Тарути. Виявляється, є купа незадоволених: "А что би сказала нєбєсная сотня? Оні за ето уміралі?". Переважно, люди які були проти Майдану, як правило про-російські. Можу собі уявити майданівців які також "проти олігархів".

Я вважаю, що інтереси вітчизняного капіталу та інтереси держави в умовах інтервенції співпадають і підтримка таких впливових людей на сході може бути вирішальною. Зараз у України один ворог - загарбницькі війська і імперська влада РФ. Зараз не час відштовхувати союзників і починати внутрішні чвари, і, боюсь, переважна більшість пересічних цього не розуміє.
toprunner: (Announcement)
Originally posted by [livejournal.com profile] znikla at Объективная информация: социология
Originally posted by [livejournal.com profile] nazavzhdy at Объективная информация: социология
Originally posted by [livejournal.com profile] trim_c at Объективная информация: социология


Путин мечтает о присоединении, об аншлюссе. Пусть не всей Украины, понятно что Запад, Север и Центр его ненавидят. Но Юг и Восток - они ведь погловно русскоязычные, а русская пропаганда беспрерывано твердит об их угнетении и унижении. И о том, как они мечтают о русском освободителе.

Можно издеваться над этим беспардонным геббельсовским враньем, но лучше противопоставить ему правду.
Голую правду факта.
Есть на Украине много фирм, проводящих соцопросы, но не все они заслуживают доверия. Однако заслуженное место среди авторитетных служб изучения общественного мнения принадлежит Киевскому международному институту социологии (КМИС). КМИС входит в Европейскую ассоциацию исследователей общественного мнения и маркетинга (ESOMAR), а руководитель Компании, профессор В.И.Паниотто, был первым национальным представителем ESOMAR в Украине в 1996-2005 г.

КМИС совсем недавно провел опрос именно на актуальную тему - какую долю населения составляют сторонники и противники объединения с Россией. Вот что рассказал об этом профессор Паниотто изданию Главком:Читать дальше )

Крим, СОС!

Saturday, 1 March 2014 01:14
toprunner: (The Coon)
Originally posted by [livejournal.com profile] tin_tina at Крим, СОС!
Тут

Я реально досі ніколи особливо не цікавилася Кримом, не знала і не здогадувалася, що там насправді відбувається, тому, можливо, довідавшись про..., як і багато інших наших співгромадян, тільки плечима стенула - ну що ж. Якщо так дуже хочуть і якщо їм це так життєво необхідно...
Можливо, їм і справді було складно в складі країни, зв"язку з якою вони не відчувають. То чого мучити людей і мучитися самим?

Але чи це справді так?
Виявляється, є й інші відгуки з Криму та про Крим.


Призывы «отпустить Крым» имели бы какое-то право на жизнь, если бы речь шла о желании подавляющего большинства крымчан отделиться. Этого нет. Нет на улицах сотен или хотя бы десятков тысяч людей, требующих отсоединения — есть всего несколько тысяч. Все остальные — это наши сограждане, оказавшиеся на территории, оккупированной внешним агрессором.
В Крыму военная интервенция России. При этом не видно ликующих толп, встречающих российские войска с цветами. Поэтому сказать Крыму «до свидания» — это значит просто отдать агрессору часть своей территории, бросив там и оставив без защиты своих граждан. Так не поступают приличные государства. Это все равно, если бы киевляне и западная Украина в ответ на выходки Гепы и Допы сказали бы Харькову «ну и хрен с вами, отделяйтесь» и бросили бы всех харьковчан с их проблемами.

Що ми можемо зробити, окрім як молитися? Я не знаю...

Злам

Friday, 21 February 2014 21:51
toprunner: (Mountains)
Сьогодні в України є шанс перетворити бунт на революцію, а це значить - припинити зіткнення і готуватись перебирати владу. Бойові дії поставлять країну на межу громадянської війни із дуже примарними шансами її виграти і зберегти цілісність країни. Зброї немає, підтримка силовиків - виражено регіональна, втручання Росії фактично невідвороте, чи багато знайдеться готових воювати не біля хат і до тотального терору партизанщини? Крім того, наслідки керування януковичів (а без російських кредитів вони виявляться у наступні кілька тижнів-місяців) також мають впасти на них самих.

Аби лише вистачило майданівцям мудрості і сили не розпочати війну!


Опозиція виявилась не готовою: смажена куріпка впала їй до рота, і, схоже, вибила щелепу:
- де люстраційні списки і відставка генпрокурора?
- де декларація чи план реформ, і в першу чергу - реформ правоохоронної та судової систем?
- певен, списку кабміну в них також немає.
toprunner: (Angry Coon)


Наших чиновників треба або відправляти у відставку, або вішати. Мразі, мразі, мразі.
toprunner: (Lee)
Погляд на події Євромайдана постійного дописувача ресурсу finance.ua Адама Сміта, економічного аналітика, чоловіка холодного розуму в котрому я б ніколи не запідозрив революціонера. Особисто я навіть після недільних виступів був налаштований скептично, але дуже схоже на те, що почалось.

Похоже, в Украине неожиданно началась революция. Но по новостям большинства телеканалов этого не видно: так, хулиганы в очередной раз подрались с "Беркутом". И жители других городов, и люди, пока что далекие от Майданов, могли составить о событиях неправильное представление. Поэтому я решил рассказать, что видел. Взгляд фрагментарный, но, так сказать, из гущи событий. Включая побоище с Беркутом в понедельник, которое я наблюдал вживую метров с 10.
...
И в плане активности масс, и в плане злости события пока развиваются по нарастающей. При этом власти, похоже, не очень понимают ситуацию, прибегая к раззадоривающей жестокости и мелким пакостям. У народа появляется ощущение, что власть его троллит, не слышит или игнорирует, поэтому он будет пытаться донести до нее свои заявления все более громко. Пока что люди с обеих сторон баррикад не оскотинились и не прибегают к явной жестокости, но с развитием событий все может поменяться. В отличии от 2004, власть предсказуемо игнорирует Майдан, уйдя в глухую оборону и, видимо, надеясь, что с холодами все спадет само-собой. Но, по моим ощущениям из гущи событий, все только начинается и будет идти по нарастающей. Значит, будут найдены другие способы заявить свою позицию, например, стачки или забастовки, а также силовые выступления на местном уровне ("Беркута" на всех явно не хватит). Что еще более усугубит ситуацию, по крайней мере в социальном и экономическом плане. Причем в сознании людей евроинтеграция слилась с недовольством властью, и это недовольство будет искать выходы. А недовольных властью почему-то значительно больше, чем идейных интеграторов.
То есть пока наблюдается классическая (по Ленину) революционная ситуация: низы не хотят жить по старому, верхи не могут действовать старыми методами. И кто знает, как все обернется. Поэтому я бы подумал, НЕОЖИДАННО, о безопасности своих сбережений. В число чисто экономических факторов неожиданно добавился политический, который может повлиять на курсовую и банковскую стабильность совершенно драматическим образом (напомню, в Помаранчивую революцию имел место запрет на досрочное расторжение депозитных договоров, впрочем, ввиду победного оптимизма, не имевший последствий и достаточно быстро отмененный). События развиваются очень быстро, и, похоже, в стране имеется много недовольных властями и достаточно революционно настроенных людей с избытком невыпущенной агрессии и свободного времени. С начала кризиса число официально работающих по найму снизилось с 14 млн до 11, так что делаем выводы.
У властей не так много вариантов действия.
toprunner: (SadToSay)
Насправді, можу зрозуміти Януковича: ЗВР скорочуються, повномаштабну торгівельну війну з Росією Україна не може собі дозволити, а Пу нам її обов"язково нав"яже. Доводиться Ґаранту миритись з москалями, хоч як вони йому смердять (а так воно і є, інакше б не було цього "ривка на захід"). Ну нічого, підтримка євроінтеграції лише зростає, за більш вдалої кон"юнктури підпишемо асоціацію. Звісно, цим вже займатиметься наступник Януковича.
toprunner: (Lee)
Українська реклама Мотор Січі, що має шанс стати вірусною.
toprunner: (Angry Coon)
Якщо наш Ґарант виявився настільки (як би це м"якше висловитись) недалекоглядним, що пішов на таємні домовленості з ВВП, то можна не сумніватись, що Вован Кремльовський його кине відразу, як тільки Україна втратить можливість підписати договів про ЗВТ з ЄС. Як це вже було із харківськими угодами, тільки гірше: ВВП йому цієї "нєомазєпінської зради Росії" не забуде і не подарує.
Але схоже все вже вирішено: збираються якісь підприємницькі фокус-групи, які буквально вмовляють президента "пагадіть" з євро-інтеграцією, бо саме сьогодні українські вирбники не готові інтегруватись, а будуть готові рівно за рік, і вже тоді можна буде інтегруватись на всю глибину. А поки що будемо й далі займатись багатовекторністю...
З іншого боку, чого можна очікувати від українського політика який на слуханні в ПАРЄ присвяченому голодомору пристав на точку зору радянсько-російської історіографії? Було сподівання, що пан Янукович таки порозумнішали після Харківських угод, але "дурака бєда нє учіт". Значить, питанням євроінтеграції буде займатись наступник Віктора Федоровича.
toprunner: (The Coon)
"Живу в Бирюлево,видел все,что там творилось.такого позора давно не видел.пьяное быдло с ягой и Балтикой в руке выкрикивает какую-то безсвязную хуиту.куча тупорылых школотронов,гопота и их гопессы и 40 летних мужиков быдляцкой внешности,все пьяные.понасдавали нерусским квартиры,а теперь дурачков из себя строят"откуда здесь их столько!" мне стыдно за жителей моего района.так опозориться на всю страну.стыд и срам"

Погроми і ніякої романтики.
toprunner: (Announcement)
Відео-цитата, яка найповніше відображає моє ставлення до народовладдя взагалі і  закону про референдум зокрема.
toprunner: (Announcement)
Вибачте, що не про вироби. ;)
Шукаючи лінк на продаж мемуарів Лі Кван Ю (самі книжки я раджу прочитати всім, і вони вартують окремого поста), я натрапив на таке одкровення Віталія Сича:

В пятницу (в серпні 2011р) я и главный редактор 1+1 Сергей Попов были приглашены в Кабмин на неформальный обед к Николаю Азарову. Говорили о гривне, деле Тимошенко, тратах на Евро-2012, владении украинским языком и т.д. ... Больше всего в разговоре удивило воспоминание Азарова о его встрече с Ли Кван Ю, основателем и идеологом Сингапура.
Так вот, ..., со слов Азарова, три с половиной часа. Ли Кван Ю очень интересовался тем, что происходит в Украине, был в курсе многих вопросов и делился впечатлениями.
Для тех, кто не знает - Ли Кван Ю на ровном месте, из ничего, создал процветающее государство, в основу экономики которого легли принципы ультралиберализма. Сиингаур много лет не покидает тройку стран с лучшими в мире условиями для ведения бизнеса.
Сказал, что у Украины очень хороший потенциал превратиться в экономически мощное и успешное государство, но для этого надо сделать три вещи.
Совет №1.
Надо ломать славянский, советский менталилет и отправлять молодых людей в неограниченном количестве учиться на Запад. Денег на это не жалеть.
В то же время рынки украинских компаний лежат на Востоке. Надо обратить большое внимание на азиатские рынки, потому что на западные пробиться будет тяжело.
Так вот надо с прагаматичным и хватким западным менталитетом, знанием английского языка агрессивно завоевывать азиаткие рынки.
И в принципе это довольно разумно.
Совет №2.
Надо найти свои точки роста. Т.е. вычленить индустрии, в которых Украина может быть конкурентноспособна и успешна. И направить силы туда. И это тоже понятно.
Совет №3.
Надо избавиться от Юлии Тимошенко, потому что она очень дестракшн (наверное он имел ввиду дестрактив, что означает "разрушительна").


Read more... )
toprunner: (Announcement)
Три тижні з життя вчителя літератури, який викладає в американській школі в бідному районі. Фільм розмовний але разом із тим тримає, не дає відволіктись. Дуже сильний фільм.
Саме читаю "Бунт мас" (з подачі [livejournal.com profile] kerbasi), тому моє сприйняття фільму було певною мірою упереджене. Я побачив стрічку про життя людей без мети і амбіцій, з правами, але без обов"язків. Разом із тим, в одній з рецензій (влучно) сказано, що ця стрічка про відчуження і самотність. Неголівудьский бік життя Америки.
Хтось у френд-стрічці вже нахвалював цей фільм. Я також наполегливо раджу подивитись. Зараз "Вчитель на заміну" іде в Жовтні і Кінопанорамі.
toprunner: (Announcement)
Аудіо книжка німецькою на ex.ua. Автор - інвестор з Алабами, разом із Джорджем Соросом є співзасновником  Quantum Fund'a (який свого часу обвалив англійський фунт).
Жанр - економічні нотатки мандрівника. Описано історію, економічний устрій та побут країн через які Джим Роджерс проїхав на своєму Мерседесі під час довколосвітньої подорожі. Наводяться пояснення інвестиційної привабливості окремих країн.
Текст досить простий, начитаний якісно, чітко артикульований. Раджу всім хто знає чи вчить німецьку мову, любить подорожі чи цікавиться прикладною економікою.
toprunner: (Lee)

Нарис про життя, вдачу та вчинки одного з найвизначніших українців 20 століття - Петра Яцика. Галицький емігрант в першому поколінні, в Канаді Яцик став мільйонером та одним з найвизначніших меценатів української справи в світі.
Яцик не сакралізує підприємництво чи багатство. Він просто нагадує: шлях до багатства пролягає через успішний бізнес, знання свого діла і наполегливу працю, а багатство потрібне для того, щоб можна було здійснювати стратегічні для буття нації завдання.
Живучи в Канаді Яцик мав можливість порівняти менталітет українців та інших народів. ".. українці просто неохоче йдуть у бізнес (а якщо й ідуть, то - в щось дріб"язкове, мікромаштабне). Та нехіть ... спричинена небажанням жити в умовах постійної напруги розуму й відчувати зусюди важкий прес конкуреції. Одне слово, вони бояться мати сміливу, справді атакуючу позицію в житті, зрештою, самі того не підозрюючи, просто ховаються від нього." Саме через це українські емігранти за кордоном живуть в середньому бідніше, ніж, скажімо, італійці, німці чи євреї.
Яцик не любив "патріотів", але зробив дуже багато, аби світ дізнався про Україну: фінансував переклад Історії Грушевського на англійську, відкриття кафедри україністики при Гарварді, видання енциклопедії україністики (укр та англ. варіанти) та інших численних проектів.
На мою думку, Петро Яцик має стати взірцем українського патріота ХХІ століття: пунктуальний, прагматичний, раціональний, з діловою хваткою, професіонал, меценат науки та культури. Бо "дотепер українці змагалися самі з собою або з росіянами чи білорусами. А сьогодні треба змагатися зі світом. Бути на рівні з німцями чи австрійцями, мадярами чи голандцями."
toprunner: (Announcement)

Сьогодні, нарешті, купив "Страсті за націоналізмом" Ярослава Грицака.



Грицак мені завжди імпонував позитивним ставленням до історії України. Тобто, після прочитання історії в його викладенні виникає бажання працювати (і на користь країни і над собою), а не "пити бром" за Винниченком.
"
  Професійний історик не може бути певний у кінцевому успіху своїх зусилль; він добре розуміє, що в історії є щось таке, що уникає точности й узагальнень. Для нього взагалі є питання, наскільки історія є наукою. Це відчуття сумніву й навіть певної розгублености особливо посилилося в останні десятиліття, коли стало звичним говорити про серйозну кризу історичної науки.
  Натомість його сумніву і розгубленості не може бути на рівні викладання історії  школі. Тут історія мусить служити дидактичним цілям, і голос учителя повинен звучати впевнено. Він не може дозволити собі сумніватися в доцільності історії, роздумуючи, чи справді фактори, котрі він подає, мають якесь об"єктивне значення. ... Весь процес вивчення історії в школі підпорядковано одній меті: виховати законослухняного та лояльного громадянина. На практиці відхилення від цієї мети можливі, але, в принципі, держава їх не толерує.
  І, нарешті, є рівень масової свідомості зі своїми закономірностями функціонування. Тут мало читають професійну історію, а курс шкільної історії якщо й пам"ятають, то все ж таки трактують зі скепсисом і недовірою. Історична свідомість на цьому рівні формується через свої канали: родинні спогади, засоби масової інформації, популярні видання - тобто через ті засоби на які ні академічна, ні шкільна історія не мають вирішального впливу. Ця сфера найбільше просякнута історичними мітами.

"

Не те щоб ця цитата була найгострішою, але вона дозволяє зрозуміти чому від "пост-радянських" ПР годі було сподіватись "проукраїнського" викладення історії в школі, а також не надто перейматись через вплив шкільного викладення історії на свідомість дорослих громадян. (Більше того, не думайте, що в наших школах викладають краще, ніж ремонтують наші дороги.) Вирішальний вплив на свідомість громадян має сучасна пропаганда, і чим раніше Україна почне знімати свою версію "Мі із прошлаго", тим краще для України.

toprunner: (Lee)
Іван Франко
Насамперед признаюся в тому гріху, що його багато патріотів уважає смертельним моїм гріхом: не люблю русинів. Проти тієї гарячої любові до "братнього племені", яка часто бризкає зі шпальт польських реакційних газет, моя сповідь може видатися дивною. Але що ж робити, коли вона правдива? Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо.
І тому повторюю: не люблю русинів. Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру.
Зрозуміло, знаю між русинами декілька винятків, декілька осіб чистих і гідних усякої пошани (говорю про інтелігенцію, не про селян), але ці винятки, на жаль, тільки стверджують загальний висновок.
Признаюсь у ще більшому гріху: навіть нашої Русі не люблю так і в такій мірі, як це роблять або вдають, що роблять, патентовані патріоти. Що в ній маю любити? Щоб любити її як географічне поняття, для цього я занадто великий ворог порожніх фраз, забагато бачив я світу, щоби запевняти, що ніде нема такої гарної природи, як на Русі.
Щоб любити її історію, для цього досить добре її знаю, занадто гаряче люблю загальнолюдські ідеали справедливості, братерства й волі, щоб не відчувати, як мало в історії Русі прикладів справжнього громадянського духу, справжньої самопожертви, справжньої любові.
Ні, любити цю історію дуже тяжко, бо майже на кожному кроці треба б хіба плакати над нею. Чи, може, маю любити Русь як расу – цю расу обважнілу, незграбну, сентиментальну, позбавлену гарту й сили волі, так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, а таку плідну на перевертнів найрізнороднішого сорту?
Чи, може, маю любити світлу будущину тієї Русі, коли тої будущини не знаю і для світлості її не бачу ніяких основ?
Коли незважаючи на те, почуваю себе русином і по змозі й силі своїй працюю на Русі, то, як бачиш, шановний читачу, цілком не з причини сентиментальної натури. До цього примушує мене почуття собачого обов’язку.
Як син селянина-русина, вигодований чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваю обов’язок панщиною всього життя відробити ті шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатись на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські ідеали.
Мій руський патріотизм - то не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо, покладене долею на мої плечі. Я можу здригатися, можу тихо проклинати долю, що поклала мені на плечі це ярмо, але скинути його не можу, іншої батьківщини шукати не можу, бо став би підлим перед власним сумлінням.
І якщо щось полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу руський народ, який, хоч гноблений, затемнюваний і деморалізований довгі віки, який хоч і сьогодні бідний, недолугий і безпорадний, а все-таки поволі підноситься, відчуває в щораз ширших масах жадобу світла, правди та справедливості і до них шукає шляхів. Отже, варто працювати для цього народу, і ніяка праця не піде на марне.

====
Іван Франко в тексті "Nieco o sobie samym" (1895) своєї авторської передмови до перекладу польською мовою збірки власних новел під назвою "Obrazki galicyjskie".

Потягнув у своєї френдеси.

Profile

toprunner: (Default)
toprunner

August 2014

M T W T F S S
    12 3
45678910
11121314151617
18192021222324
25 262728293031

Expand Cut Tags

No cut tags

Most Popular Tags

Style Credit