(no subject)

Saturday, 28 June 2014 21:46
toprunner: (Default)
Плачуть потомлені і зануджені діти, сновигають туди-сюди роздратовані дорослі, яким також вже не сила терпіти. Йде кіно Трансформери - Час виздихувати. На екрані - сімейна драма батька-одинака та його неповнолітньої доньки, яка в свої 17 років 11 місяців виборює право зустрічатись з хлопцями. На доці - мікро шорти, і кожному, хто має очі, зрозуміло, що батькові заборони вже давно нічого не вирішують. Фоном до цього є полювання на автоботів і роботичні побоїська верхи на металевих динозаврах.
Три години боротьби з нудьгою та педофелійними позивами (щодо "неповнолітньої" дівулі на екрані). На такій дистанції навіть пиво не допомагає: можна або впитись зарано і проспати десь половину фільма, або реально перепити в кінотеатрі (що теж не дуже приємно), або найгірше - недопити, протверезіти на другій половині і тоді легке похмілля навалюється разом з усвідомленням втрачених грошей і часу.
Десятиною віддам на армію гроші, що витратив на це кіно. Час відшкодувати неможливо.
toprunner: (MadFriends)
Фільм ніби контрастний душ: починається як кримнільна комедія, глядач приємно вмощується в кріслі та готується пореготати і подивитись на Пенелопу Круз в весільному вбранні наприкінці фільму. Але події розгортаються не за голівудським шаблоном. Фактично, всі головні герої зазнають поразки, різна лише ціна яку вони сплатять за свою жадібність. Розв"язка фільму - це антична трагедія.
Фільм ігровий, без спецефектів - рідкісний жанр на вітчизняному великому екрані. Чудова акторська гра: за всіма персонажами цікаво спостерігати. Діалоги і монологи тримають. Події на екрані сприймаються як в житті: без авторських пояснень голосом Міхалкова, Бондарчука чи Моргана Фрімана за кадром, тому за сюжетом доводиться слідкувати дуже уважно. І можу запевнити, жодне слово сказане персонажами не залишилось висіти в повітрі рушницею на стіні, усі вони "вистрілили".
Зірковий акторський склад повністю себе виправдав: глибина персонажів і їх поведінка повністю пояснюється тією роллю яку вони відіграють в подіях. І якщо Бред Піт грає посередника (або й грубо кажучи бухгалтера) наркоторговців з Канади, то він ним і є на екрані.
Особливо хочеться відзначити гру Камерон Діаз у ролі "міледі" новітнього часу, чи, якщо завгодно, "чужої" (з одноіменного твору Нестеренка) - її постава і міміка справді несе в собі щось, що могло налякати Райнера (Хавйер Бардем), фрази і навіть посмішки закінчуються ледь помітним виразом презирства і зверхності, репліки видають гострий розум і великий життєвий досвід. Дуже сильний образ: епатажна спокусниця, витончене вбрання і граційність гепарда несподівано контрастує з безглуздим розкошем біжутерії, татуюванням з леопардових плям і золотим зубом. Довершує образ femme fatale монолог наприкінці фільму, що розкриває мотиви її вчинків.

За враженням, яке на мене справив фільм, я його можу порівняти хіба що з фільмом "Чужий". Власне, я вирішив написати щось назразок рецензії саме через те, що фільм "не відпускає". І хоча жанри фільмів формально різні, але їх динаміка і емоційні траекторії дуже схожі: незважаючи на попередження головні герої роблять вибір, який зводить їх до стану жертв, безсилих проти обставин. І цей фільм Рідлі Скота, незважаючи на прохолодну зустріч з боку критиків і невисокі оцінки рейтингів, також стане "культовим" і одним з найбільш цитованих фільмів кінематографу.


PS Подивився відгуки на фільм в кількох ЖЖ. Народ часто-густо навіть не може зрозуміти сюжет. Якісь посилання на розшифровки в вікіпедії, "а чьом ето? - да ні о чьом...". Морок. Вітчизняний блогер холі моцарт зі своєю відео-рецензією взагалі виявився феноменальним дурнем, я його відео-звіт навіть не зміг додивитись. Якщо ти це читаєш, вівця, то знай, що жанр фільму - кримінальна драма з елементами екшену. Не романтична драма, бо героїня Пенелопи Круз і їх кохання - лише ненавмисна жертва. І не трилер, бо в фільмі взагалі немає ані страху, ані саспенсу. І навіть не детектив, бо персонажі не шукають, хто там садівник, а глядачам (принаймні тим, хто з головою) садівника показують відразу.
toprunner: (Announcement)
FAQ по світах Чужих, Хижаків і Прометея.
Усі коми, тире і апострофи в цьому дописі я присвячую моїй граматичній музі, пані Ользі Дубчак ([livejournal.com profile] dubchack), яку я щиро поважаю.
predators-reboot-1Alien_vs._Predator_(2004)_-_AlienEngineer1

- Чому в фільмі Прометей космонавти поводяться як тотальні недОумки?
Події фільму відбуваються у пост-інформаційному суспільстві, де люди майже не стикаються з фізичним світом. Діти проводять увесь час за комп'ютерними іграми з нескінченною кількістю сейвів, здоров'ям, що відновлюється за 5 секунд, і можливістю перемкнутись на інший сервак, якщо команда на цьому за__ала. Будь-який фейл виправляється quick-load'oм. Дорослі звикли спілкуватись в віртуальному світі, міркувати над жартом по 5 хвилин, вести дискусії за допомогою гугла і вікіпедії, тому в реалі виглядають загальмованими, недалекими і мають неадекватну міміку, бо для посмішки треба задіяти 43 м'язи, а для смайлика лише 2 пальці.

- На початку фільму лисий качок випиває піал киселю і розсипається на труху. Хто це, навіщо він це зробив і як зварити такий кисіль вдома?
Сцена потребує пояснення щодо тогочасного стану речей в галактиці Чумацький Шлях, де тривала війна між расою Хижаків і расою Лисих. Хижаки переважали технічно, морально і в стройовій підготовці. Для відновлення втрат в живій силі Лисі створювали в придатних для життя світах расово-близькі цивілізації, адаптовані до конкретних планетарних умов. Кисіль розкладає організм до амінокислот, а воля і кшатрійський дух Голомозої НАДЛЮДИНИ збирають їх докупи, забезпечуючи 100% збіг генетичної інформації нової раси з материнською. Навіть через кілька мільйонів поколінь та видів. Коли нова раса починала самоусвідомлюватись, ментори Лисих розвивали її до рівня достатнього для керування бойовими пепелацами і посилали в бій проти Хижаків.
В домашніх умовах кисіль вариться з брикету "Ревеневий" або "Вишневий кисіль" з вмістом ГМО не менше 10%, але в Україні діє заборона на ГМО, тож придбати його досить складно.

- За що Голомозий після пробудження вбив тих, хто пробудив його з анабіозу?
Через волосся. Він сподівався побачити расово чистих Голомозих НАДЛЮДЕЙ, а побачив кволих волохатих недомавп на чолі з гумовою лялькою; замість бойових вигуків почув недолуге белькотіння про сенс життя. (Щоб ви знали, СЕНС ЖИТТЯ ЛЮДИНИ - НИЩИТИ ХИЖАКІВ. І БІЛЬШЕ НІЧОГО. Це те, для чого нас створили Інженери.) Звісно, НАДЛЮДИНА засмутилась: її побратим поклав життя на те щоб вивести кодло цих двоногих щурів, земний врожай пепелац-пілотів зіпсовано і все треба починати спочатку.  А це, нагадаю, - близько 2-4 мільярдів років, або за дуже оптимістичним біблійним сценарієм - 6 тис. років.

- Сіквел "Чужий проти Хижака" не стикується з приквелом "Прометей".
Чудово стикується. Близько 6 тис р до Р. Х. коли ментори Лисих тільки починали працювати з людством, Хижаки завдали расі Лисих остаточної поразки.  На честь своєї перемоги, в багатьох світах, у тому числі і на Землі, Хижаки проводили фестивалі-ініціації молодих воїнів. При цьому на Землі вони використовували один з видів біологічної зброї знищеної раси Лисих - Ксеноморфів або Чужих. База, відкрита кораблем Прометей - лише один з дрібних уламків на той момент вже давно мертвої цивілізації.

- Що це за хімічна зброя в лігві Лисих?
Це не хімічна зброя. Більш коректною буде аналогія з занедбаним хімскладом колгоспу: добрива, пестициди, гербециди. Все необхідне для розведення Лисих в інших світах.

- Навіщо на космічному кораблі сокира та ще й такої дивної форми?
Ергономічна сокира розроблена креатив-дизайнерами пост-інформаційного суспільства за аналогією з ергономічною клавіатурою і тому зберігає її форму. Потрібна в рятувальному модулі щоб рубати. Ситуацій, що потребують розділення твердих предметів дуже багато. А сокира - це простий надійний інструмент, який не потребує елементів живлення і кваліфікованого обслуговування. На радянських ракетах також був щит з багром, відром і ящик з піском. Згідно з технікою пожежної безпеки.

- Як кальмар, плід любові науковців до знань, за кілька годин без харчів розрісся до велтенського восьминога?
Завдяки фотосинтезу, засвоєнню макроречовин з повітря та кшатрійському духу. Головним чином - кшатрійському духу.
toprunner: (Announcement)
Подивився мюзікл за романом Гюго. Фільм десь 8 з 10. Оскільки на читання побрехеньок ВіктОра в мене ніколи не вистачало терпіння, я вдячний авторам за стислий виклад сюжета. Нарешті, "Пєсня Гавроша"  зі шкільної читанки вписалась в оригінальний історичний контекст.

Що в фільмі сподобалось: Енн Хетеуей, яку я завжди бачив лише в гламурних ролях, несподівано реалістично зіграла знедолену зпроституйовану матір-одиначку; єдина виконавиця головної ролі з прийнятним рівнем співу. Дуже сподобались хори. Фільм субтитрований українською, при цьому повністю збережений ритм і наголоси оригіналу, що спрощує сприйняття перекладу, бо він добре "лягає" на музику і спів.  З іншого боку, віршований зміст субтитрів і співу іноді не співпадають, але на розгортання сюжету це не впливає. Тим, хто розуміє англійську, більш комфортно буде просто слухати, ті, хто не знає мови, зможуть орієнтуватись за субтитрами, а в тих, хто володіє мовою на шкільному рівні, час від часу виникатиме дисонанс між фразою яку вони раптом зрозуміли і тим, що одночасно прочитали. Сподобалась акторська гра всіх, за винятком коханого Клозетт.

Не сподобалось:
Вокальні партії виконували самі актори і тут було багато відвертих косяків, особливо у Хью Джекмена, який зіграв Жан Вальжана.

Власне, я б запропонував такий кастинг аби підсилити вокальну складову головних акторів:
Жан Вальжан(пацан з ходкою за "батони", блюзнір, що краде по церквах, в подальшому респектабельний бізнесмем і мер - Хью Джекмен)
Чєловєк сложной судьби, прєкрасний вокал - Іосіф Кобзон
Les-Miserables-Valjean-550x747Kobzon_with_mic

Read more... )
toprunner: (Announcement)
Відео-цитата, яка найповніше відображає моє ставлення до народовладдя взагалі і  закону про референдум зокрема.
toprunner: (Announcement)
Без пафосу про прагнення людей до свободи і боротьбу за свої переконання. Дуже масштабне кіно, і за охопленням епох та подій, і за враженням, яке справляє на глядачів. Картинка бездоганна, актори, сюжет - все на найвищому рівні. (Ну, добре, можливо, в сюжеті є кілька нестиковок, але) НМСД, фільм має усі шанси стати фільмом року.
Після Скайфолу і Хмарного Атласа складається враження, що наявність секс-меншин в фільмі стає такою ж обов"язковою політ-коректною рисою, як наявність негрів, наприклад, серед богів Олімпу або в екранізаціях Шекспіра. Але навіть содомія не псує враження від фільму. Якщо подивитись на фільм з утилітарної точки зору, то це - досконалий зразок пропаганди ліберальних цінностей.
В будь-якому разі, рекомендую фільм усім, кому виповнилось 18 років (Через інтимні сцени. Можливо, це старомодно, але вважаю за потрібне попередити).

Сайт фільму - http://cloudatlas.com.ua.



PS. І ще одне: я не певен щодо реінкарнації, але наші вчинки і слова справді мають вплив на майбутнє. Іноді навіть кілька слів мовлених мимохідь проростають і визначають долю і того, хто казав, і тих, хто це почув. Про це варто пам"ятати.
Сходіть в кіно - фільм того вартує.

Про кіно

Thursday, 12 April 2012 22:31
toprunner: (Announcement)
Деніел Редкліф (Гарі Потер) приємно здивував:ніколи не міг уявити що актор може настільки сильно змінитись. Дивився сьогоді "Жінку в чорному" і не помітив в його герої нічого від Гаррі Потера: ні міміки, ні пластики, інтонації оцінити важко: фільм дубльований. У порівнянні з радянськими акторами (наприклад, Табаковим чи Мєньшиковим, які фактично грають з фільма в фільм одних і тих самих людей, підозрюю, що самих себе) - дуже круто. Надзвичайно сподобались зйомки. Англійська провінція, пасторальні і морські пейзажі. Єдине що заважало насолоджуватись краєвидами і інтер"єрами, це те що фільм доволі страшний. Матерям що годують грудьми і батькам не рекомендується.

Мапети (2011) - архі-круте кіно, олд-скульна комедія-мюзікл, класна озвучка, я в захваті, дивився двічі. Сумно, що обидва рази зали були майже порожні: батьки з дітьми, яких привели на дитячий ляльковий фільм, а кіно, виявляється, для дорослих. Ннаполегливо раджу.
toprunner: (Announcement)

Сьогодні, нарешті, купив "Страсті за націоналізмом" Ярослава Грицака.



Грицак мені завжди імпонував позитивним ставленням до історії України. Тобто, після прочитання історії в його викладенні виникає бажання працювати (і на користь країни і над собою), а не "пити бром" за Винниченком.
"
  Професійний історик не може бути певний у кінцевому успіху своїх зусилль; він добре розуміє, що в історії є щось таке, що уникає точности й узагальнень. Для нього взагалі є питання, наскільки історія є наукою. Це відчуття сумніву й навіть певної розгублености особливо посилилося в останні десятиліття, коли стало звичним говорити про серйозну кризу історичної науки.
  Натомість його сумніву і розгубленості не може бути на рівні викладання історії  школі. Тут історія мусить служити дидактичним цілям, і голос учителя повинен звучати впевнено. Він не може дозволити собі сумніватися в доцільності історії, роздумуючи, чи справді фактори, котрі він подає, мають якесь об"єктивне значення. ... Весь процес вивчення історії в школі підпорядковано одній меті: виховати законослухняного та лояльного громадянина. На практиці відхилення від цієї мети можливі, але, в принципі, держава їх не толерує.
  І, нарешті, є рівень масової свідомості зі своїми закономірностями функціонування. Тут мало читають професійну історію, а курс шкільної історії якщо й пам"ятають, то все ж таки трактують зі скепсисом і недовірою. Історична свідомість на цьому рівні формується через свої канали: родинні спогади, засоби масової інформації, популярні видання - тобто через ті засоби на які ні академічна, ні шкільна історія не мають вирішального впливу. Ця сфера найбільше просякнута історичними мітами.

"

Не те щоб ця цитата була найгострішою, але вона дозволяє зрозуміти чому від "пост-радянських" ПР годі було сподіватись "проукраїнського" викладення історії в школі, а також не надто перейматись через вплив шкільного викладення історії на свідомість дорослих громадян. (Більше того, не думайте, що в наших школах викладають краще, ніж ремонтують наші дороги.) Вирішальний вплив на свідомість громадян має сучасна пропаганда, і чим раніше Україна почне знімати свою версію "Мі із прошлаго", тим краще для України.

toprunner: (Announcement)
Саме з фільмом "Меланхолія" Ларс фон Трієр так невдало з"їздив на цьогорічні Канни. Впевнений, що якби він втримав язика за зубами, фільм отримав би Пальмову гілку. Дуже сильна картина.
5 днів з життя сім"ї, яка спостерігає наближення до Землі планети Меланхолія, сподіваючись, що зіткнення не відбудеться. Дуже видовищні зйомки, від початку фільму відеоряд і музика просто гіпнотизує, це варто дивитись на великому екрані. І, звісно, сценарій і режисура Трієра, колоритні герої.


Зараз фільм англійською мовою з українськими субтитрами показують в кінотеатрі Київ. Дітям до 16 - зась, Кірстен Данст показує те що має бачити тільки спайдермен систематично порушує моральний кодекс строітєля комунізма. До речі, на головну роль претендували Пенелопа Круз (але обрала Піратів Карибського моря), також вважалось, що Ольга Куриленко (Бондичиха) гратиме головну роль. Але повезло саме дівчині людини-паука і саме їй заслужено дісталась каннська нагорода за найкращу жіночу роль.

[Error: unknown template video]

PS Тіки не тре про фізику...
toprunner: (EasterBunny)
"Бріолін" (Grease) - класична музична комедія, 1978р, Траволта і Олівія Н'ютон-Джон.

Пісня You Are The One That I Want в тому році стала номером один в чартах Штатів і Англії, а за станом на 2008р в Великій Британії залишалась шостим за популярністю сінглом усіх часів.
[Error: unknown template video]

Також було знято кілька пародій (а за океаном пародії на усякий непотріб не зніматимуть):
Англійський і німецький переспіви... ) 
toprunner: (Announcement)
Чи можна на основі сюжету про втечу з дурки зробити якісний мега-екшен, з демонами-самураями, механічними зомбі в шанцях Першої світової, драконами і роботами? І залишитись при цьому в форматі мелодрами?  Правильна відповідь - "можна". Не втрачайте шанс переконатись - "Заборонений прийом" на екранах країни.


А мультик "Ріо" вам і без мене похвалять.
toprunner: (MadFriends)
Скот Пілгрім проти світу. Комедія знята на основі "графічного роману" про неймовірного бійця і бас-гітариста. Фільм був добре прийнятий критиками, але провалив прокат і в Америці, і в світі, ставши найбільшим фінансовим розчаруванням студії Юніверсал. За однією з рецензій "Зразок кінематографу з синдромом дефіциту уваги у найкращих і найгірших його проявах" ("An example of attention-deficit filmmaking at both its finest and its most frustrating"). Схвальна рецензія Кевіна Сміта (Мовчазний Боб). На мою думку, фільм має всі шанси стати "культовим", принаймні, він не залишає байдужим: купа поламаних списів на кінофорумах.
Звісно, варто дивитись мовою оригіналу або з субтитрами.
І щоб не шукати на ютюбі - закладочка на пісню Black Sheep (вставити відео не випадає, бо кліп занадто популярний). В оригіналі пісню виконує гурт Metric, але ця версія (з фільму з вокалом Brie Larson) мені подобається більше.
І, "так!", я фанатію від цього фільму.  XD

Profile

toprunner: (Default)
toprunner

August 2014

M T W T F S S
    12 3
45678910
11121314151617
18192021222324
25 262728293031

Expand Cut Tags

No cut tags

Most Popular Tags

Style Credit