проте лише "загалом". проблема, насправді, комплексніша: в такому ранньому віці дитина не зап*ятає абстракції на зразок нації/класу тощо. вона просто осягне: українською говорити добре, козаки - герої, євреї - погані. маца з крові християн прийде пізніше. навіть якщо її розвінчати, то все одно щось знайдеться інше, за що не любити євреїв.
от наприклад, у конфлікті за Палестину я суб*єктивно на боці арабів. хоча жодних аргументів придумати не можу. але просто на боці. підозрюю, саме через те, що я з Галчини - і в дитинстві нахапався ідей про поганих жидів. (хоча я цього зовсім не пам*ятаю).
але добре Ви завужили в коментарі нижче: ніхто людей не готував до культу особи... чому вони такими стали? от тут і криється проблема, про яку я писав вище: якими є механізми формування цієї начебто живої пам*яті.
варіантів є багато, але одної теорії, яка б вагу цих чинників вимірювала, я не знайшов... проте може проф. Я. Грицак знайшов. тому і питаю.
бо інакше - це просто публіцистика, з якої можна зробити простий висновок: реформа шкільної освіти нічому не зашкодить, нічого перейматися Табачником.
до речі, з історичних міфів найпопулярнішим є козацький. хоча очевидців давно вже немає. чим це пояснити? спадщиною СРСР? чи відродженням початку 90-х? чи тим, і іншим?
про дітей
якщо не придиратися, то загалом суть саме така.
проте лише "загалом". проблема, насправді, комплексніша: в такому ранньому віці дитина не зап*ятає абстракції на зразок нації/класу тощо. вона просто осягне: українською говорити добре, козаки - герої, євреї - погані. маца з крові християн прийде пізніше. навіть якщо її розвінчати, то все одно щось знайдеться інше, за що не любити євреїв.
от наприклад, у конфлікті за Палестину я суб*єктивно на боці арабів. хоча жодних аргументів придумати не можу. але просто на боці. підозрюю, саме через те, що я з Галчини - і в дитинстві нахапався ідей про поганих жидів. (хоча я цього зовсім не пам*ятаю).
але добре Ви завужили в коментарі нижче: ніхто людей не готував до культу особи... чому вони такими стали? от тут і криється проблема, про яку я писав вище: якими є механізми формування цієї начебто живої пам*яті.
варіантів є багато, але одної теорії, яка б вагу цих чинників вимірювала, я не знайшов... проте може проф. Я. Грицак знайшов. тому і питаю.
бо інакше - це просто публіцистика, з якої можна зробити простий висновок: реформа шкільної освіти нічому не зашкодить, нічого перейматися Табачником.
до речі, з історичних міфів найпопулярнішим є козацький. хоча очевидців давно вже немає. чим це пояснити? спадщиною СРСР? чи відродженням початку 90-х? чи тим, і іншим?