Про брак солідарності
Friday, 10 February 2012 20:37![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Посеред славного міста Києва мою дружину побили забудовники. Ч.3
http://ripnyk.livejournal.com/101021.html
Ха-ха-ха, за побиття жильців і моєї дружини нам запропонували відкуп - 25 тис. грн.)))
http://ripnyk.livejournal.com/100529.html
Посеред славного міста Києва мою дружину побили забудовники. Ч.2
http://ripnyk.livejournal.com/100332.html
Посеред славного міста Києва мою дружину побили забудовники. Ч.1
http://ripnyk.livejournal.com/99949.html
Блог шановного френда не є найвідвідуванішим. Втім, коли він пише про гарячі політичні теми або торкається старих "срачів", десяток-два-три коментарів набирається. У даному ж випадку - тиша!
Коли я писав серію дописів "Про писання у порожнечу" зі с воєї персональної перспективи, це викликало таку цікавість, що аж один з дописів навіть потрапив до яндексівського топу. Головною ідеєю була моя теза про брак зацікавленості і природної допитливості в Українців. Зі мною сперечалися, наводячи аргументи від "ми мовчазний народ інтравертів" до "мовчанням ми рятуємо автора від зазнайства". І ясно ж, не без стандартного "не коментую, бо з усім згідний".
Скажіть мені, будь ласка, з чим усім можуть бути згідними френди Ріпника, з яких більше за три десятки у нас з ним спільних, в ще два-три десятки постійно тусуються в різних відомих ЖЖ? Що це за мовчазна інтравертність така, щоб аж хоча б співчуття не висловити?
Ясно, що можна навести залізобетонні аргументи з серії "не помітили". Всі одразу з більше сотні френдів... Чотири пости протягом трьох днів... З такими красномовними і емоційними заголовками... При тому помічали інші, політичні... Ну-ну!
Тепер, гадаю, зрозуміло, як брак цікавості та природної допитливості до речей абстрактних пов'язаний з браком солідарності?