Інтерв"ю з міністром оборони Литви на тему територіальних загонів самооборони.

Становлення збройних сил Литви відбувалось в умовах небезпеки вторгнення з боку Росії, коли на території країни знаходились окупаційні радянські війська.
Основна порада - використати ентузіазм суспільства і не пускати створення самооборони на самотік. Крім призову (усе ще актуального в умовах розпаду СРСР) існує чимало людей, які певну частину свого часу можуть віддавати оборонним потребам (такі сили існують в скандинавських криїнах, Великобританії, США). На рівні областей-міст-поселень можна створювати і тренувати отряди, які можуть виконувати військові задачі. І вони мають бути організовані владою, і бути їй підпорядковані. В мирний час ці отряди віддають суботу-неділю на підготовку, не відволікаючись від основної діяльності.

Мені ідея сподобалась, сподіваюсь, дослухаються.