toprunner

проблема в ненав*язливості подачі. всі патріотичні герої настільки шаблонні, що аж смутно стає. і всі борються за спасіння Неньки-України щонайменше... а більшість йде в кіно зарад розривки (гарне польське слово - позначає відпочинок, але з елементом розривання: розриваємо тяглість поважності нормального повсякденного життя. Так-от, людям саме розривка і потрібна.

а наш кінематограф підходить до питання історії України настільки поважно, що аж Ніцше хочеться цитувати, який зневажав надмірну поважність і заявляв, що серйозне знання ніколи не вдаватиме з себе поважного та серйозного.
а на таке в глядача алергія. а от зняти екшн слабо. хоча навіть про М.Грушевського можна зняти шпигунський бойовик (при всій його серйозності). А що вже казати про інших. Там просто проситься.

Але хто ж в Україні наважиться таке зняти про Михайлда Сергійовича - не побоїться осуду патріотичної громади, яким подвай пафос і повагу.
Он Грицаківський Франко дістав на горіхи від деяких. А це наукова монографія, а не екшн. А дістав за неканонічний образ Каменяра...