Найочікуваніша книжка року
Saturday, 8 October 2011 21:19![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Сьогодні, нарешті, купив "Страсті за націоналізмом" Ярослава Грицака.
Грицак мені завжди імпонував позитивним ставленням до історії України. Тобто, після прочитання історії в його викладенні виникає бажання працювати (і на користь країни і над собою), а не "пити бром" за Винниченком.
"
Професійний історик не може бути певний у кінцевому успіху своїх зусилль; він добре розуміє, що в історії є щось таке, що уникає точности й узагальнень. Для нього взагалі є питання, наскільки історія є наукою. Це відчуття сумніву й навіть певної розгублености особливо посилилося в останні десятиліття, коли стало звичним говорити про серйозну кризу історичної науки.
Натомість його сумніву і розгубленості не може бути на рівні викладання історії школі. Тут історія мусить служити дидактичним цілям, і голос учителя повинен звучати впевнено. Він не може дозволити собі сумніватися в доцільності історії, роздумуючи, чи справді фактори, котрі він подає, мають якесь об"єктивне значення. ... Весь процес вивчення історії в школі підпорядковано одній меті: виховати законослухняного та лояльного громадянина. На практиці відхилення від цієї мети можливі, але, в принципі, держава їх не толерує.
І, нарешті, є рівень масової свідомості зі своїми закономірностями функціонування. Тут мало читають професійну історію, а курс шкільної історії якщо й пам"ятають, то все ж таки трактують зі скепсисом і недовірою. Історична свідомість на цьому рівні формується через свої канали: родинні спогади, засоби масової інформації, популярні видання - тобто через ті засоби на які ні академічна, ні шкільна історія не мають вирішального впливу. Ця сфера найбільше просякнута історичними мітами.
"
Не те щоб ця цитата була найгострішою, але вона дозволяє зрозуміти чому від "пост-радянських" ПР годі було сподіватись "проукраїнського" викладення історії в школі, а також не надто перейматись через вплив шкільного викладення історії на свідомість дорослих громадян. (Більше того, не думайте, що в наших школах викладають краще, ніж ремонтують наші дороги.) Вирішальний вплив на свідомість громадян має сучасна пропаганда, і чим раніше Україна почне знімати свою версію "Мі із прошлаго", тим краще для України.
no subject
2011-10-09 13:12 (UTC)не згоден
щоб пропаганда мала хоч якийсь вплив на свідомість [громадян], треба попередньо їх [громадян] мізки відповідним чином підготувати
використовуючи с/г термінологію, ґрунт спочатку треба зорати, внести добрива, етц - а фіналом тої агрокомпанії і буде власне сама посівна
от власне "засіюванням голов" і займається складна машина пропаганди
... а за попередній "агро етап" відповідають батьки, оточення, дитсадочок і школа (начальні/середні класи, звичайно)
зі друже, ти про психоаналіз чув? там ці речі розлого пояснюються
ззі що я власне сказати то хтів :) - сучасна школа (як совковий, на жаль, продукт) переслідує одну-єдину кінцеву мету: "викувати" особистість, яка засвоює будь-яку інформацію некритично
людина з таким "устроєм голови" легко підпадає під вплив пропаганди, думає догмами-штампами і... нмд, є інтелектуальним інвалідом (на жаль)
чи потрібна нам - україні - така система освіти і підгтовані такою системою учні? отож
no subject
2011-10-09 13:50 (UTC)ІМХО, лише дуже незначна кількість людей здатні критично і всеосяжно аналізувати інформацію (і я до цього кола не належу). Значну частину інформації доводиться брати на віру, хоча б через те, що перевірити її правдивість просто немає часу. Крім того, для вірного сприйняття часто потрібна грунтовна фахова підготовка. Для soft science це двічі вірно.
Я не думаю, що виховання саме некритичної людини є метою школи, просто ані часу, ані ресурсів (в першу чергу людських) на щось інше - немає. Виховання людини, лояльної до держави - це мета, але цим займаються школи усіх держав світу (це моє припущення).
no subject
2011-10-10 06:32 (UTC)втім, це буде тут дуже деречним
В 1923 році Зиґмунд Фрейд сформулював теорію функціонування психіки в термінах її структурної організації. Психічні функції було сгруповано згідно з тією роллю, яку вони відігравали у внутрішньому психічному конфлікті. Фрейд виділив три основних структури психіки: Воно, Я та Над-Я.
Воно — примітивні, інстинктивні й уроджені аспекти особистості (сон, їжа, дефекація, копуляція). В. наповняє наше поводження енергією. В. має своє центральне значення для індивідуума протягом усього життя, воно не має ніяких обмежень, воно хаотичне. Будучи вихідною структурою психіки, В. виражає первинний принцип усього людського життя — негайну розрядку психічної енергії, стримування якої приводить до напруги в особистісному функціонуванні. Ця розрядка одержала назву принцип задоволення. Підкоряючись цьому принципу і не знаючи страху чи тривоги, В. може становити небезпеку для індивідуума і суспільства. Також В. відіграє роль посередника між соматичними і психічними процесами.
Я — це компонент психічного апарата, відповідальний за прийняття рішень. З метою перетворення і реалізації потреб у соціально прийнятному контексті, Я черпає з В. частину енергії, забезпечуючи безпеку і самозбереження організму. Я використовує стратегії осмислення і сприйняття у своєму прагненні задовольняти бажання і потреби В. Я у своїх проявах керується принципом реальності, мета якого — збереження цілісності організму шляхом відтермінування задоволення до виникнення можливості його розрядки і/або відповідних умов зовнішнього середовища. Я було названо Фройдом вторинним процесом. Звільнення деякої кількості енергії Я для вирішення проблем на вищому рівні психіки є однією з основних цілей психоаналітичної терапії.
Над-Я — останній компонент особистості, що розвивається, функціонально визначаючи систему цінностей, норм і етики, розумно сумісних з тими, що прийнято в оточенні індивідуума. Будучи морально-етичною силою особистості, Н.-Я. є наслідком тривалої залежності від батьків. Далі функцію розвитку бере соціум (школа, однолітки і т. д.). Н.-Я. підрозділяється на дві підсистеми: сумління і Я-ідеал. Сумління здобувається за допомогою батьківських покарань; це включає здатність до критичної самооцінки, наявність моральних заборон і виникнення почуття провини в дитини. Заохочувальний аспект Н.-Я. — Я-ідеал. Він формується з позитивних оцінок батьків і призводить індивідуума до встановлення для себе високих стандартів. Н.-Я. вважається цілком сформованним, коли батьківський контроль заміняється на самоконтроль. Важливо відзначити — принцип самоконтролю не служить принципу реальності: Н.-Я. направляє людину до досконалості в думках, словах і вчинках, намагаючись переконати его в перевазі ідеалістичних ідей над реалістичними.
=====================
О, і ілюстрація навіть є:
(далі я відповім, власне, на твій комент)
no subject
2011-10-10 21:35 (UTC)no subject
2011-10-10 07:21 (UTC)Ой, за всіх батьків тобі не скажу: дуже багато батьків загинули (сам знаєш як тоді було), а хтось щиро вірив в ідеали світової пролетарської революції і відповідним чином виховував своїх детей.
... А соціум, соціум і виховував, і готував! Ох і готував. Оті всі піонери, комсомольці, кінематограф (Сталін в 1919 році, стріляє з маузєра з паравоза, етц), пєстні, першотравневі демострації - та все тут і не перерахуєш зараз.
ІМХО, лише дуже незначна кількість людей здатні критично і всеосяжно аналізувати інформацію (і я до цього кола не належу).
думаю, ти себе недооцінюєш, і дуже сильно
(але то таке)
Значну частину інформації доводиться брати на віру, хоча б через те, що перевірити її правдивість просто немає часу. Крім того, для вірного сприйняття часто потрібна грунтовна фахова підготовка. Для soft science це двічі вірно.
думаю, тут час мені перейти до прикладів (власне, я думку твою чудово зрозумів - не можу сказати, що ти аж прям дуже далекий від істини)
пропоную приклад, нмд, нейтральний - загибель Пушкіна А.С. на дуелі
...
що неминуче скажуть 99% тих, хто закінчив радянську та пост-радянську школу :) ? загадють про гнуснаго Дантеса, наймита царату, а, і ще про палкий викривальний вірш Лермонтова (пагіб пает, ляляляла)
а що скажу я? були якісь там діпломи якогось "ордєна рогоносців"; Пушкін чомусь був впевнений, що вони писані голанцем Геккерном, вітчимом Дантеса
А.С.Пушкін долго і упорно наривался через це, писав (а це доведено точно) досить пакосні та неприємні листи Геккерну та його пасинку Дантесу (а Пушкін був дуелянт екстракласу, вродь ми вже балакали про це), врешті-решт А.С. знайшов собі на одне місце неприємності і був теє во, смертельно поранений з пістолета
в опчєм, битовуха і разборкі в рафінованому вигляді
а! найсмішніше тут те, що за всі ці роки відбулася сила-силенна графологічних експертиз, і всі вони одностайні в своїх висновках: Геккерн не писав ті діпломи
не писав! хто писав - точно невідомо, але не Геккерн: це була людина, яка вчила французьку мову не з "пелюшок", а в досить зрілому віці
такі діла - пушкін нарвался сам, але в школах досі компосують голови "поетамі, невольнікамі чєсті", кілером дантесом, ледь не підкупленим Миколою І, і прочєй батвой
розумієщ до чого я веду?
Я не думаю, що виховання саме некритичної людини є метою школи, просто ані часу, ані ресурсів (в першу чергу людських) на щось інше - немає.
На жаль, радянська (пост-радянська) школа виховує-випестовує якраз такі особистості.
:)
Дл речі, як ти думаєш - чому в нас в школах не вчать логіці? Хоча б базово?
Виховання людини, лояльної до держави - це мета, але цим займаються школи усіх держав світу (це моє припущення).
школа, власне, не виховує людину (особистість) - вона є одним з моментів (думаю, зараз иайже завжди це вирішальний момент) в завершенні формування особистості, а саме такого її компоненту, як Над-Я (див. попередній комент)
школа (або освіта) може дати учневі дуже багато, дати те, на що не здатні батьки (історією я захопився саме завдяки школі, наприклад); а може забити йому голову різним непотрібним мотлохом (див. пасаж про Пушкіна з Дантесом)
що зараз відбувається в школах світу і які проблеми вони зараз вирішують - якщо чесно, я уявляю собі дуже слабко та вкрай нечітко
якісь пляскі навкола гендерної рівності, підліткової вагітності та контрацепції, політкоректності...
вон, Обаму вибралі сібє в одній країні на цій педагогічній хвилі
добре це чи погано? а хз, гарного щось я не дуже багато в цьому бачу
no subject
2011-10-10 21:34 (UTC)Підозрюю, що державні освітяни не сприймають логіку як окрему науку, та й гугль каже, що в програмі викладання математики в СШ однією з цілей названо "розвиток логічного мислення" учнів.
Так, школа в Україні інертна, але школа (так само як армія і в"язниця) - це відображення суспільства (елементами якого є усі ми).
no subject
2011-10-11 06:32 (UTC)ти кажеш, [підозрюєш те] що наші освітяни не сприймають логіку як окрему науку
так, дуже схоже на справжній стан речей: системі [рудиментам старої, "сусловської" системи] не потрібна особистість, яка здатна мислити самостійно (та мислити критично)
анекдотичний приклад: в радянські часи умовний штірліц був розвідник, а умовний джеймс_бонд був шпигуном
з позицій логіки шпигун<---> розвідник
ти чув таке словосполучення: "шпигун штірліц" від людей старої закалки? я не чув
зі хіба в школах викладають булівську алгебру? якщо ні, то їхні декларації про "розвиток логічного мислення" перепрошую, це історії на кшталт на сараї написано х., а всередині чомусь дрова