Все ж мої симпатії на боці Каддафі - він захищає свою країну.

[toprunner]

Певно, війська коаліції шукатимуть докази, чи насправді Каддафі бомбив мирних жителів. Так само як вони шукали зброю масового ураження в Іраці.
Населення Лівії складається з різних племен, тож інтервенція з великою вірогідністю переросте у громадянську війну. Як працює дарована демократія ми бачимо щодня у власній країні і в новинах про Іраки-Афганістани.

І останні події не змінили мого ставлення до вступу у НАТО: краще бути в зграї, ніж поза нею.

Comments

Re: ще раз про приклади

[igorsova.livejournal.com]

Якщо Джон Довер, автор порівняння Іраку і Японії не згадує інших прикладів, це зовсім не означає шо їх немає.
Тобто всі ваші висновки прямісінько в молоко.

Із вашого конспекту Джона Довера, Джона Хола, слідує що:
Скеровування розвинутими країнами відбувається і воно ефективне.
Скеровування джамахеріями відбуваєтся, і воно ефективне.
Ефективність скеровування залежить в тому числі і від внутрішніх факторів країн, які скеровують.
(жодного мого початкового твердження не заперечено)

Re: ще раз про приклади

[gluk16.livejournal.com]

наскільки я зрозумів, то
Ваша теза: скеровування "рощвинених країн" позитивне, а джамахерій - негативне.

моя теза: скеровування має інструментальний характер, тобто служить поточним політичним інтересам.
відтак наслідки скеровувань в обох випадках можуть бути як позитивні, так і негативні.

якщо помилково Вашу тезу розумів, то перепрошую.

п.с. поняття "скеровування" має наразі настільки широкий характер, що означає все - від політичного арбітражу з приводу кордонів до геноциду.
за такої термінологічної невизначеності, звісно, важко спростувати тезу про ефективність скеровувань.
наприклад, будь-яка держава ефективна в проведенні геноцидів, якщо має для цього відповідні технічні засоби (а всі сучасні країни їх мають).