toprunner

Погляд на події Євромайдана постійного дописувача ресурсу finance.ua Адама Сміта, економічного аналітика, чоловіка холодного розуму в котрому я б ніколи не запідозрив революціонера. Особисто я навіть після недільних виступів був налаштований скептично, але дуже схоже на те, що почалось.

Похоже, в Украине неожиданно началась революция. Но по новостям большинства телеканалов этого не видно: так, хулиганы в очередной раз подрались с "Беркутом". И жители других городов, и люди, пока что далекие от Майданов, могли составить о событиях неправильное представление. Поэтому я решил рассказать, что видел. Взгляд фрагментарный, но, так сказать, из гущи событий. Включая побоище с Беркутом в понедельник, которое я наблюдал вживую метров с 10.
...
И в плане активности масс, и в плане злости события пока развиваются по нарастающей. При этом власти, похоже, не очень понимают ситуацию, прибегая к раззадоривающей жестокости и мелким пакостям. У народа появляется ощущение, что власть его троллит, не слышит или игнорирует, поэтому он будет пытаться донести до нее свои заявления все более громко. Пока что люди с обеих сторон баррикад не оскотинились и не прибегают к явной жестокости, но с развитием событий все может поменяться. В отличии от 2004, власть предсказуемо игнорирует Майдан, уйдя в глухую оборону и, видимо, надеясь, что с холодами все спадет само-собой. Но, по моим ощущениям из гущи событий, все только начинается и будет идти по нарастающей. Значит, будут найдены другие способы заявить свою позицию, например, стачки или забастовки, а также силовые выступления на местном уровне ("Беркута" на всех явно не хватит). Что еще более усугубит ситуацию, по крайней мере в социальном и экономическом плане. Причем в сознании людей евроинтеграция слилась с недовольством властью, и это недовольство будет искать выходы. А недовольных властью почему-то значительно больше, чем идейных интеграторов.
То есть пока наблюдается классическая (по Ленину) революционная ситуация: низы не хотят жить по старому, верхи не могут действовать старыми методами. И кто знает, как все обернется. Поэтому я бы подумал, НЕОЖИДАННО, о безопасности своих сбережений. В число чисто экономических факторов неожиданно добавился политический, который может повлиять на курсовую и банковскую стабильность совершенно драматическим образом (напомню, в Помаранчивую революцию имел место запрет на досрочное расторжение депозитных договоров, впрочем, ввиду победного оптимизма, не имевший последствий и достаточно быстро отмененный). События развиваются очень быстро, и, похоже, в стране имеется много недовольных властями и достаточно революционно настроенных людей с избытком невыпущенной агрессии и свободного времени. С начала кризиса число официально работающих по найму снизилось с 14 млн до 11, так что делаем выводы.
У властей не так много вариантов действия.

Фільм ніби контрастний душ: починається як кримнільна комедія, глядач приємно вмощується в кріслі та готується пореготати і подивитись на Пенелопу Круз в весільному вбранні наприкінці фільму. Але події розгортаються не за голівудським шаблоном. Фактично, всі головні герої зазнають поразки, різна лише ціна яку вони сплатять за свою жадібність. Розв"язка фільму - це антична трагедія.
Фільм ігровий, без спецефектів - рідкісний жанр на вітчизняному великому екрані. Чудова акторська гра: за всіма персонажами цікаво спостерігати. Діалоги і монологи тримають. Події на екрані сприймаються як в житті: без авторських пояснень голосом Міхалкова, Бондарчука чи Моргана Фрімана за кадром, тому за сюжетом доводиться слідкувати дуже уважно. І можу запевнити, жодне слово сказане персонажами не залишилось висіти в повітрі рушницею на стіні, усі вони "вистрілили".
Зірковий акторський склад повністю себе виправдав: глибина персонажів і їх поведінка повністю пояснюється тією роллю яку вони відіграють в подіях. І якщо Бред Піт грає посередника (або й грубо кажучи бухгалтера) наркоторговців з Канади, то він ним і є на екрані.
Особливо хочеться відзначити гру Камерон Діаз у ролі "міледі" новітнього часу, чи, якщо завгодно, "чужої" (з одноіменного твору Нестеренка) - її постава і міміка справді несе в собі щось, що могло налякати Райнера (Хавйер Бардем), фрази і навіть посмішки закінчуються ледь помітним виразом презирства і зверхності, репліки видають гострий розум і великий життєвий досвід. Дуже сильний образ: епатажна спокусниця, витончене вбрання і граційність гепарда несподівано контрастує з безглуздим розкошем біжутерії, татуюванням з леопардових плям і золотим зубом. Довершує образ femme fatale монолог наприкінці фільму, що розкриває мотиви її вчинків.

За враженням, яке на мене справив фільм, я його можу порівняти хіба що з фільмом "Чужий". Власне, я вирішив написати щось назразок рецензії саме через те, що фільм "не відпускає". І хоча жанри фільмів формально різні, але їх динаміка і емоційні траекторії дуже схожі: незважаючи на попередження головні герої роблять вибір, який зводить їх до стану жертв, безсилих проти обставин. І цей фільм Рідлі Скота, незважаючи на прохолодну зустріч з боку критиків і невисокі оцінки рейтингів, також стане "культовим" і одним з найбільш цитованих фільмів кінематографу.


PS Подивився відгуки на фільм в кількох ЖЖ. Народ часто-густо навіть не може зрозуміти сюжет. Якісь посилання на розшифровки в вікіпедії, "а чьом ето? - да ні о чьом...". Морок. Вітчизняний блогер холі моцарт зі своєю відео-рецензією взагалі виявився феноменальним дурнем, я його відео-звіт навіть не зміг додивитись. Якщо ти це читаєш, вівця, то знай, що жанр фільму - кримінальна драма з елементами екшену. Не романтична драма, бо героїня Пенелопи Круз і їх кохання - лише ненавмисна жертва. І не трилер, бо в фільмі взагалі немає ані страху, ані саспенсу. І навіть не детектив, бо персонажі не шукають, хто там садівник, а глядачам (принаймні тим, хто з головою) садівника показують відразу.

Українська реклама Мотор Січі, що має шанс стати вірусною.

"Живу в Бирюлево,видел все,что там творилось.такого позора давно не видел.пьяное быдло с ягой и Балтикой в руке выкрикивает какую-то безсвязную хуиту.куча тупорылых школотронов,гопота и их гопессы и 40 летних мужиков быдляцкой внешности,все пьяные.понасдавали нерусским квартиры,а теперь дурачков из себя строят"откуда здесь их столько!" мне стыдно за жителей моего района.так опозориться на всю страну.стыд и срам"

Погроми і ніякої романтики.

FAQ по світах Чужих, Хижаків і Прометея.
Усі коми, тире і апострофи в цьому дописі я присвячую моїй граматичній музі, пані Ользі Дубчак (dubchack), яку я щиро поважаю.


- Чому в фільмі Прометей космонавти поводяться як тотальні недОумки?
Події фільму відбуваються у пост-інформаційному суспільстві, де люди майже не стикаються з фізичним світом. Діти проводять увесь час за комп'ютерними іграми з нескінченною кількістю сейвів, здоров'ям, що відновлюється за 5 секунд, і можливістю перемкнутись на інший сервак, якщо команда на цьому за__ала. Будь-який фейл виправляється quick-load'oм. Дорослі звикли спілкуватись в віртуальному світі, міркувати над жартом по 5 хвилин, вести дискусії за допомогою гугла і вікіпедії, тому в реалі виглядають загальмованими, недалекими і мають неадекватну міміку, бо для посмішки треба задіяти 43 м'язи, а для смайлика лише 2 пальці.

- На початку фільму лисий качок випиває піал киселю і розсипається на труху. Хто це, навіщо він це зробив і як зварити такий кисіль вдома?
Сцена потребує пояснення щодо тогочасного стану речей в галактиці Чумацький Шлях, де тривала війна між расою Хижаків і расою Лисих. Хижаки переважали технічно, морально і в стройовій підготовці. Для відновлення втрат в живій силі Лисі створювали в придатних для життя світах расово-близькі цивілізації, адаптовані до конкретних планетарних умов. Кисіль розкладає організм до амінокислот, а воля і кшатрійський дух Голомозої НАДЛЮДИНИ збирають їх докупи, забезпечуючи 100% збіг генетичної інформації нової раси з материнською. Навіть через кілька мільйонів поколінь та видів. Коли нова раса починала самоусвідомлюватись, ментори Лисих розвивали її до рівня достатнього для керування бойовими пепелацами і посилали в бій проти Хижаків.
В домашніх умовах кисіль вариться з брикету "Ревеневий" або "Вишневий кисіль" з вмістом ГМО не менше 10%, але в Україні діє заборона на ГМО, тож придбати його досить складно.

- За що Голомозий після пробудження вбив тих, хто пробудив його з анабіозу?
Через волосся. Він сподівався побачити расово чистих Голомозих НАДЛЮДЕЙ, а побачив кволих волохатих недомавп на чолі з гумовою лялькою; замість бойових вигуків почув недолуге белькотіння про сенс життя. (Щоб ви знали, СЕНС ЖИТТЯ ЛЮДИНИ - НИЩИТИ ХИЖАКІВ. І БІЛЬШЕ НІЧОГО. Це те, для чого нас створили Інженери.) Звісно, НАДЛЮДИНА засмутилась: її побратим поклав життя на те щоб вивести кодло цих двоногих щурів, земний врожай пепелац-пілотів зіпсовано і все треба починати спочатку.  А це, нагадаю, - близько 2-4 мільярдів років, або за дуже оптимістичним біблійним сценарієм - 6 тис. років.

- Сіквел "Чужий проти Хижака" не стикується з приквелом "Прометей".
Чудово стикується. Близько 6 тис р до Р. Х. коли ментори Лисих тільки починали працювати з людством, Хижаки завдали расі Лисих остаточної поразки.  На честь своєї перемоги, в багатьох світах, у тому числі і на Землі, Хижаки проводили фестивалі-ініціації молодих воїнів. При цьому на Землі вони використовували один з видів біологічної зброї знищеної раси Лисих - Ксеноморфів або Чужих. База, відкрита кораблем Прометей - лише один з дрібних уламків на той момент вже давно мертвої цивілізації.

- Що це за хімічна зброя в лігві Лисих?
Це не хімічна зброя. Більш коректною буде аналогія з занедбаним хімскладом колгоспу: добрива, пестициди, гербециди. Все необхідне для розведення Лисих в інших світах.

- Навіщо на космічному кораблі сокира та ще й такої дивної форми?
Ергономічна сокира розроблена креатив-дизайнерами пост-інформаційного суспільства за аналогією з ергономічною клавіатурою і тому зберігає її форму. Потрібна в рятувальному модулі щоб рубати. Ситуацій, що потребують розділення твердих предметів дуже багато. А сокира - це простий надійний інструмент, який не потребує елементів живлення і кваліфікованого обслуговування. На радянських ракетах також був щит з багром, відром і ящик з піском. Згідно з технікою пожежної безпеки.

- Як кальмар, плід любові науковців до знань, за кілька годин без харчів розрісся до велтенського восьминога?
Завдяки фотосинтезу, засвоєнню макроречовин з повітря та кшатрійському духу. Головним чином - кшатрійському духу.

Подивився мюзікл за романом Гюго. Фільм десь 8 з 10. Оскільки на читання побрехеньок ВіктОра в мене ніколи не вистачало терпіння, я вдячний авторам за стислий виклад сюжета. Нарешті, "Пєсня Гавроша"  зі шкільної читанки вписалась в оригінальний історичний контекст.

Що в фільмі сподобалось: Енн Хетеуей, яку я завжди бачив лише в гламурних ролях, несподівано реалістично зіграла знедолену зпроституйовану матір-одиначку; єдина виконавиця головної ролі з прийнятним рівнем співу. Дуже сподобались хори. Фільм субтитрований українською, при цьому повністю збережений ритм і наголоси оригіналу, що спрощує сприйняття перекладу, бо він добре "лягає" на музику і спів.  З іншого боку, віршований зміст субтитрів і співу іноді не співпадають, але на розгортання сюжету це не впливає. Тим, хто розуміє англійську, більш комфортно буде просто слухати, ті, хто не знає мови, зможуть орієнтуватись за субтитрами, а в тих, хто володіє мовою на шкільному рівні, час від часу виникатиме дисонанс між фразою яку вони раптом зрозуміли і тим, що одночасно прочитали. Сподобалась акторська гра всіх, за винятком коханого Клозетт.

Не сподобалось:
Вокальні партії виконували самі актори і тут було багато відвертих косяків, особливо у Хью Джекмена, який зіграв Жан Вальжана.

Власне, я б запропонував такий кастинг аби підсилити вокальну складову головних акторів:
Жан Вальжан(пацан з ходкою за "батони", блюзнір, що краде по церквах, в подальшому респектабельний бізнесмем і мер - Хью Джекмен)
Чєловєк сложной судьби, прєкрасний вокал - Іосіф Кобзон


( Read more... )

Відео-цитата, яка найповніше відображає моє ставлення до народовладдя взагалі і  закону про референдум зокрема.

Без пафосу про прагнення людей до свободи і боротьбу за свої переконання. Дуже масштабне кіно, і за охопленням епох та подій, і за враженням, яке справляє на глядачів. Картинка бездоганна, актори, сюжет - все на найвищому рівні. (Ну, добре, можливо, в сюжеті є кілька нестиковок, але) НМСД, фільм має усі шанси стати фільмом року.
Після Скайфолу і Хмарного Атласа складається враження, що наявність секс-меншин в фільмі стає такою ж обов"язковою політ-коректною рисою, як наявність негрів, наприклад, серед богів Олімпу або в екранізаціях Шекспіра. Але навіть содомія не псує враження від фільму. Якщо подивитись на фільм з утилітарної точки зору, то це - досконалий зразок пропаганди ліберальних цінностей.
В будь-якому разі, рекомендую фільм усім, кому виповнилось 18 років (Через інтимні сцени. Можливо, це старомодно, але вважаю за потрібне попередити).

Сайт фільму - http://cloudatlas.com.ua.



PS. І ще одне: я не певен щодо реінкарнації, але наші вчинки і слова справді мають вплив на майбутнє. Іноді навіть кілька слів мовлених мимохідь проростають і визначають долю і того, хто казав, і тих, хто це почув. Про це варто пам"ятати.
Сходіть в кіно - фільм того вартує.

З рецензії:
Головний герой книги – звичайний українець, молодий київський програміст, що працює над розробкою ігрових ботів. Спокусившись на великі гроші, хлопець відправляється у віддалену лабораторію, де стає одним з членів міжнародної наукової групи. Але, замість обіцяних тисяч доларів, він отримує смертельні пригоди. Боти, яких йому треба зупинити, це нанороботи, що вирвалися з-під контролю. Їм до вподоби смак людської плоті…

«Бот» – це перший український технотрилер, гостросюжетний роман, в якому поєднуються сучасні технології, людська психологія та чисто голлівудський «екшн». Події в книзі вигадані, проте все решта — місця, природні об’єкти, техніка, зброя, фізіологічні особливості живих організмів і т.п. — цілком реальне. Майстерно описані технічні деталі роблять роман небувало реалістичним.

Дуже цікава і захоплива книжка, легко читається. Зазвичай у громадському транспорті по дорозі на та з роботи я читаю спеціальну (переважно технічну) літературу, але настільки захопився подіями в книзі, що довелось відкласти все інше. Наполегливо рекомендую.